Конституція (від лат. Constitutio - пристрій) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили держави чи державно-територіального утворення у федеративній державі, що закріплює основи політичної, правової та економічної систем даної держави або утворення, основи правового статусу особистості.
Конституції прийнято класифікувати, зокрема, на писані й неписані.
Писані конституції являють собою або єдиний нормативний акт (існують в переважній більшості країн), або сукупність декількох конституційних або органічних законів (наприклад, конституція Швеції, конституція Іспанії, конституція Фінляндії).
Ці неписані конституції складаються з норм конституційного характеру, «розкиданих» по великій кількості актів, а також містяться в конституційних звичаях (характерні для країн англо-саксонської правової сім'ї (за винятком США), Конституція Великобританії).
Право прийняття конституції може бути надано установчим зборам (наприклад, Конституція Італії, конституція Індії), виборчого корпусу за допомогою референдуму (конституція Франції, конституція Туреччини) або главі держави (конституція Ірану, конституція Афганістану). Остання категорія називається октройовані ( «дарувати») конституції.
Також у конституції звичайно встановлюється порядок прийняття поправок і доповнень.
