Право - це сукупність встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил поведінки (норм), дотримання яких забезпечується заходами державного впливу.
Право - соціальний інститут; система загальнообов'язкових соціальних норм, що охороняються силою держави. За допомогою права державна влада регулюють поведінку людей та їх колективів, закріплює в якості обов'язкових певне коло суспільних відносин.
Слово «право»- Jus - пізнішого походження у порівнянні з термінами «закон» - lex та «cвод законів» - codex, а термін «Jus» з'явився з давньоіндійського санскриту від слова «Ju» (взяти) в епоху поширення влади Риму (Jmperium Romanum) від Британії до Індії.
Право вживається в декількох значеннях. По-перше, право означає те, що «завжди є справедливим і добрим», - таким уявляється природне право. В іншому значенні право – це те, що «корисне всім і багатьом в тій чи іншій державі» - таким є цивільне право. – римський юрист Павло.
Право є свободою, саме тією свободою, яку нам полишає громадянський закон. – Гобс.
Право у точному та строгому розумінні є комплексом правил, установлених політичним керівником або сувереном. – Д.Остін.
Право – це сукупність умов, за яких сваволя однієї особи є сумісною зі сваволею іншої особи з огляду на всезагальний закон свободи. – І. Кант.
Право – це все, що є істинним і справедливим. – В.Гюго.
Право – це вияв загальної волі усіх учасників правового спілкування. – Г. Пухта.
Право – математика свободи. – Нерсесянц.
Право – це мистецтво добра і справедливості. – Ульпініан.
