Анатолій Кирилович Кінах народився 4 серпня 1954 року в Молдові, в стародавньому українському селі Братушани, заснованому кілька століть тому козаками Богдана Хмельницького. До сьогодні братушанці ретельно оберігають рідну мову, плекаючи та дотримуючись давніх звичаїв і обрядів нашого народу. Прізвище Кінах – старовинного українського походження; кінахами ще до нашої ери називали озброєних вершників. Вищу освіту Анатолій Кінах здобував у Ленінградському кораблебудівному інституті, який закінчив 1978 року.
Із дипломом інженера-суднобудівника він починає працювати на Таллінському суднобудівному заводі. Через три роки, у 1981, приїжджає до Миколаєва, де на заводі “Океан” працює майстром, а потім - начальником виробництва. З часом до якостей молодого фахівця додалися управлінсько-організаторське вміння, тонке чуття найбільш актуальних проблем виробництва та розуміння найоптимальніших механізмів їх вирішення. Наполегливість та відданість справі, готовність до нових підходів, висока відповідальність за слово і діло були оцінені людьми. Багатотисячний колектив заводу висунув його кандидатом у народні депутати. В квітні 1990 року Анатолія Кінаха було обрано до Верховної Ради України.
Він активно працює в парламентській комісії з питань економічної реформи. Такі важливі та визначальні для подальшого розвитку країни закони України, як “Про підприємництво”, “Про власність”, розроблені та прийняті саме за його активної участі. У 1992 році А.К.Кінаха було призначено представником Президента України на Миколаївщині. А ще за два роки понад 70% земляків віддали свої голоси за його обрання головою обласної Ради народних депутатів і обласного виконавчого комітету. До речі, й до сьогодні мало хто з народних обранців має “в здобутку” такий показник довіри та прихильності виборців.
На посту голови облдержадміністрації Анатолій Кінах показав себе як ефективний менеджер, професійний і відповідальний керівник. Особливу увагу він приділяє соціальній сфері, турботі про людей. На його погляд, непрості економічні перетворення мають сенс лише тоді, коли вони спрямовані на підвищення рівня життя населення, його впевненості у завтрашньому дні. Одним із перших у країні ухвалив і почав утілювати у життя ідею соціального партнерства. Саме за його ініціативи протягом двох років в Миколаєві проводився експеримент з реорганізації служби соціального захисту населення. Цей проект було підтримано Кабінетом Міністрів України та рекомендовано для впровадження в інших регіонах. За часів його губернаторства Миколаївщина вдвічі скоротила темпи падіння виробництва, розпочала створення вільної економічної зони. Було розроблено проект програми реорганізації суднобудування, яка у подальшому дозволила суттєво зміцнити галузь, залучити до неї серйозні інвестиції. Започатковано новий стиль господарювання на селі – створено Асоціацію фермерів Миколаївщини. В 1995 році Анатолія Кінаха призначено віце-прем’єр-міністром України з питань промислової політики. Ще за рік Анатолій Кирилович стає радником Президента України з питань промислової політики.
В 1997 році багатотисячна промислово-підприємницька спільнота на Всеукраїнському з’їзді обирає Анатолія Кінаха президентом Українського союзу промисловців і підприємців. УСПП вдається до реформаторських ініціатив, законів та законодавчих актів, які розробляються за участі провідних українських юристів, економістів, науковців, представників реального сектору економіки. Анатолій Кінах стає ініціатором широкого громадського обговорення найважливіших економічних проектів та пропозицій, налагодження постійних зв’язків між УСПП та міжнародними об’єднаннями підприємців і промисловців. Невипадково у 1997 році президент УСПП обирається першим заступником голови ради Міжнародного конгресу промисловців і підприємців.
УСПП відстоює прийнятні вітчизняним підприємцям податкові норми, одним із перших виступає за необхідність структурних реформ у вітчизняному промисловому секторі, зокрема, переорієнтацію енергоємних, сировинних, екологічно небезпечних напрямків на високотехнологічне, наукоємне виробництво, впровадження новітніх інвестиційно-інноваційних технологій. Союз розпочинає серйозну роботу з підтримки „новонародженого” малого та середнього бізнесу.
В березні 1998 року Анатолій Кінах повертається до парламентської роботи - він вдруге обирається депутатом Верховної Ради України за виборчим округом Миколаївської області. Деякий час він очолює Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики. За його ініціативою було підготовлено та прийнято закон про експеримент в гірничо-металургійному комплексі. Закон допоміг галузі вийти з кризи, відродив заводи, суттєво збільшив поступлення в державний бюджет податків, зборів, обов’язкових платежів.
Приділяючи значної уваги розвитку соціального партнерства на Україні, Анатолій Кирилович підтримав пропозицію створити 1998 року Конфедерацію роботодавців України та очолив її координаційну раду.
В 1999 році Анатолій Кінах стає Першим віце-прем’єр-міністром України. Ще за рік вітчизняні підприємці та промисловці вирішують дати розвиток власному політичному потенціалу, створивши власну політичну силу - Партію промисловців і підприємців. Ділові кола України доручають партійне “кермо” Анатолію Кінаху.
В травні 2001 Верховна Рада підтримує кандидатуру Анатолія Кириловича Кінаха на посаду Прем’єр-міністра України. Півтора року уряд Анатолія Кінаха впроваджував стратегію, спрямовану на підвищення платоспроможності внутрішнього ринку, вдосконалення експортної політики, консолідацію зусиль влади та суспільства для захисту національного економічних та політичних інтересів.
Результати не забарились. Зростання ВВП у 2001 році перевищило 9%, промислового виробництва – 14%. Майже вчетверо скоротилися темпи зростання інфляції.
Суттєво – на 32,1% - збільшився приріст іноземних інвестицій. Позитивне сальдо з зовнішньої торгівлі склало $980,3 млн., натомість приріст імпорту товарів і послуг – всього 9,4%. В умовах розширення ЄС і прагнення України до вступу в СОТ ця тенденція якомога краще рекомендувала країну.
Більш комфортно і упевнено став почуватися й внутрішній ринок – ціни на продтовари у 2002 зменшилися на 2,3%. Відчутний крок зробила соціальна сфера. Реальні доходи громадян збільшилися на 17,8%, середньомісячна зарплата – на 18,2%. Заборгованість із виплати заробітної плати скоротилась з 4602 млн. грн. на 2118 млн. грн. Зростала кількість робочих міст, збільшувалися пенсії. Активно впроваджувалася концепція адресної соціальної допомоги.
У 2002 році на кожен відсоток росту валового продукту припадало близько п'яти відсотків приросту реальних доходів населення. До речі, у наступному році цей показник впав майже в чотири рази. Уряд Анатолія Кінаха запам’ятався серйозними справами. Так, до його приходу в будинок на Грушевського відбулися міжурядові домовленості про те, що Україна виступить державним гарантом повернення боргів РФ за постачання газу, який придбали наші недержавні структури. Насправді це означало виплату Росії $1,342 млрд. А.Кінах зайняв принципову позицію і добився, що газовий борг не зафіксували як державний, а угода про його реструктуризацію була укладена на вигідних для країни умовах Паризького клубу кредиторів. Його рішення були державницькими за суттю та реформаторськими за змістом. Беззаперечним пріоритетом просування країни вперед, на думку прем’єра Кінаха, має бути національний інтерес, підтримка внутрішнього ринку, вітчизняного товаровиробника, бо за тим всім стоять нові робочі місця та добробут простих людей. Він переконував суспільство, що у складному геополітичному вимірі, прагнучи до утворення багатьох інтеграційних економічних зв’язків та завоювання нових міжнародних ринків, Україна має обирати лише проукраїнський вектор розвитку.
На парламентських виборах весною 2002 року Анатолій Кінах був обраний народним депутатом по виборчого блоку “За єдину Україну”. Відповідно до Конституції України, перехід до парламентської діяльності вимагав залишити посаду прем’єр-міністра, а відставка глави означала відставку уряду в цілому. У соціально-економічних умовах, що склалися на той момент, поєднання розпуску уряду з практично недієздатним парламентом могло б призвести до глибокої суспільно-політичної кризи. Розуміючи ціну таких ризиків для країни, А.Кінах відмовився від статусу народного депутата і залишився на посаді Прем’єр-міністра.
Сьогодні Анатолій Кирилович є лідером групи громадських організацій - УСПП, Федерації роботодавців України, Українсько-німецького форуму, Партії промисловців і підприємців України. Очолюваний Кінахом союз сповідує в політичному та економічному плані логіку здорового прагматизму, зважених підходів, жорстко обґрунтованих рішень, моралі та відповідальності.
Маючи величезний досвід роботи в органах державної влади всіх рівнів - від губернатора області до прем’єр-міністра країни, будучи тричі обраним народним депутатом Верховної Ради України, нині Президент УСПП, Голова ФРУ Анатолій Кінах переконаний - успіх громадської організації напряму залежить від вміння налагодити конструктивний, принциповий діалог між владними структурами та підприємницькою спільнотою.
Саме за його ініціативою запрацювала система рамкових угод з органами державної влади. Паритетні умови співпраці передбачені угодами з Фондом державного майна, Державною податковою адміністрацією України, Міністерством закордонних справ, Антимонопольним комітетом, Міністерством промислової політики, Державним комітетом з питань регуляторної політики і підприємництв тощо. Завдяки такій системі УСПП має змогу в стислий термін, без бюрократичних перешкод дати відповідь на кожне звернення підприємців, допомогти тому, хто опинився в скрутному становищі. „Розумна влада має бути зацікавлена в серйозних опонентах, - вважає Анатолій Кінах. - Лише адекватний зворотній зв’язок з реальним сектором економіки може убезпечити її від прийняття непрофесійних, необґрунтованих рішень”.
Президент УСПП приділяє значну увагу накопиченню живого підприємницького досвіду, глибокому вивченню системних проблем економіки. Саме такий підхід є основою цивілізованого лобізму на всіх рівнях управлінської вертикалі: від громадських обговорень проблем у колі підприємців до підготовки законопроектів і доручень депутатам від ПППУ супроводжувати їх у Верховній Раді України. Ініційовані УСПП публічні дискусії з найгостріших проблем економіки суттєво впливають на формування громадської думки та прийняття ефективних рішень. Значного резонансу набуло громадське обговорення таких болючих для країни проблем, як виключення з „чорного списку” FATF, необхідність глибокого аналізу наслідків вступу до Світової організації торгівлі, підготовка й прийняття державних бюджетів тощо.
Активну позицію очолювані А.Кінахом громадські організації займають і на міжнародній арені. Філософія цієї роботи проста: лише особисті контакти підприємців можуть наповнити інтеграційні процеси реальним економічним змістом; лише досвід економічного успіху, донесений „вживу”, сформує довіру іноземних інвесторів до східного сусіда і переконає його спрямовувати капітали в Україну. Серед серйозних міжнародних акцій – укладення угод про співпрацю з 60 спорідненими об'єднаннями промисловців і підприємців та торгово-промисловими палатами інших країн, чисельні бізнес-форуми, активна участь у просуванні інтересів українських компаній на близькосхідний та іракській ринок. У 2004 році УСПП та Українсько-німецькій форум вперше в історії громадських організацій такого типу провели міжнародну конференцію у столиці Європейського Союзу – Брюсселі, і присвячена вона була пошуку нового місця України у розширеній Європі.
Приділяючи великого значення розширенню ринків з Росією, Білоруссю, Казахстаном, іншими країнами пострадянського простору, УСПП беззаперечно підтримав ініціативу створення Єдиного Економічного Простору і на другій день після відповідного рішення привітав Президентів країн СНД – учасників самміту з ЕЄП в Ялті. Союзом були окреслені основні параметри формування ЕЄП. Нове об’єднання має створюватись лише на основі міжнародних норм і правил, на умовах рівноправного, взаємовигідного, вільного від подвійних стандартів співробітництва. Першим етапом на шляху до ЕЭП має стати створення зони вільної торгівлі. Тільки після вступу країн-учасниць до СОТ буде доцільно говорити про митний союз.
На думку Президента УСПП, лише надійна система захисту національного товаровиробника може стати новим могутнім імпульсом розвитку бізнесу, підштовхне приватну ініціативу, поверне в легальну економіку вкрай необхідний бюджету фінансовий ресурс. За ініціативою А.Кінаха була налагоджена ефективна співпраця промисловців і підприємців з податковими адміністраціями на центральному та регіональному рівнях. Нещодавно він разом з іншими громадськими діячами запровадив Громадянський проект недержавної системи безпеки підприємництва. Проект має на меті сприяння створенню умов для інвестиційної та підприємницької діяльності, мінімізування фіскально-адміністративного втручання в бізнес.
Анатолій Кінах – давній прихильник ідеї активізації громадських організацій в суспільно-громадському житті держави, набуття ними більших прав та повноважень. “Громадські організації, об’єднання підприємців мають стати індикатором якості взаєморозуміння між владою та суспільством, бізнесом”, - упевнений він. - “Зі свого боку ми готові надати весь свій досвід, інтелект владі, ставши їй надійним порадником та розділивши з нею відповідальність за ухвалені рішення стосовно подальшого економічного розвитку держави”.
Анатолій Кінах одружений. Дружина - Марина Володимирівна – почесний президент громадської організації “Культура і всесвіт - 2000”. Сім’я має трьох доньок – Наталку, Зою та Софійку.
Анатолій Кирилович намагається вести активний засіб життя і знаходить можливість зайнятися спортом, рибною ловлею. Вільний час присвячує, передусім, спілкуванню з сім’ю або друзями. З молодості захоплюється астрофізикою, науковою фантастикою, любить музику The Beatles, Pink Floyd, пісні Володимира Висоцького.
За матеріалами персонального сайту Кінаха А.К. http://kinah.com.ua
21 березня 2007 року призначений Міністром економіки України.
