Канцлер Німеччини, народилась 17 липня 1954 р. в окрузі Бармбек міста Гамбурга. Батько Хорст Каснер – протестантський священик, мати Херлінд Каснер – вчителька англійської та латинської мови.
Вже за кілька місяців після народження Ангели за рішенням батька, палкого прихильника соціалістично-християнських ідеалів, родина Каснерів переїжджає до селища Квітцов у НДР.
1957 р. Батьки Ангели переїжджають до містечка Темплін, де Хорст Каснер переймає посаду завідувача пасторського колегіуму.
1973 р. – Ангела відмінно закінчила вищу політехнічну школу м. Темпліна. Під час навчання була активно задіяна у роботі молодіжних соціалістичних організацій «Юних піонерів» та «Вільної німецької молоді».
Під час навчання Ангела захоплювалась вивченням мов і бажала стати вчителем, проте після закінчення школи зробила свій вибір на користь фізичної науки у Лейпцігському університеті Карла-Маркса.
1977 р. після закінчення університету вступає у шлюб з Ульріхом Меркелем та переїжджає до Берліну, де працює науковим співробітником у Центральному інституті фізичної хімії при Академії наук НДР.
У 1982 р. Ангела Меркель (Каснер) розлучається зі своїм чоловіком і з1985 року живе громадським шлюбом зі своїм колегою, хіміком Йоахімом Зауером, з яким одружується лише у 1998р.
Після заснування опозиційного громадського руху восени 1989 р., відкриття Берлінського муру та падіння режиму Хонекера, Ангела Меркель приєднується до організації «Демократичний прорив».
На початку 1990 р. А. Меркель звільняється з Центрального інституту фізичної хімії і заступає на посаду консультанта до Східноберлінської канцелярії «Демократичного прориву». Напередодні передвиборчої кампанії до органів місцевої влади Ангела стає прес-секретарем канцелярії «Демократичного прориву», який разом із західнонімецькою партією Християнсько-демократичний союз утворив передвиборчий блок «Альянс за Німеччину». Із передвиборчих перегонів «Альянс за Німеччину» вийшов впевненим переможцем, що сприяло обранню лідера блоку Лотара де Мейзера головою перехідного східно-німецького уряду та призначенню Ангели Меркель його повноважним представником.
Протягом травня – липня 1990 р. Меркель приймала участь у багатосторонніх переговорах «Два плюс Чотири», що велися між представниками урядів ФРН, колишньої НДР та урядів США, СРСР, Великої Британії та Франції, з приводу вззє’днання Німеччини.
Після остаточного завершення процесу входження колишньої НДР до складу ФРН 23 серпня 1990 р. перехідний уряд НДР припинив своє існування, проте кар’єра Ангели Меркель на цьому не завершилась.
При підтримці Лотара де Мейзера незадовго до підписання возз’єднувального договору Ангелу Меркель знайомлять з Гельмутом Колем і на перших у об’єднаній Німеччині парламентських виборах у листопаді 1990 р. її кандидатуру на посаду депутата Бундестагу висувають у виборчому окрузі Штральзунд/Рюген/Грімме.
В уряді Гельмута Коля Ангела Меркель посіла посаду міністра у справах жінок та молоді. А Вже у червні 1993 р. її обрано головою ХДС у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія.
Після чергової перемоги блоку ХДС/ХСС у жовтні 1994 р. Меркель очолила Міністерство у справах навколишнього середовища, природоохорони та безпеки реакторів.
Поразка ХДС/ХСС на парламентських виборах у вересні 1998 р. призвела до сходження з політичної арени ФРН Гельмута Коля та його команди і одночасно внесла зміни у персональний склад керівництва блоку.
Під час партійного зібрання ХДС у листопаді 1998 р. у Бонні новим головою партії було обрано Вольфганга Шойбле, а на посаду Генерального секретаря партії – Ангелу Меркель.
Наприкінці 1999 р. у політичному житті Німеччини вибухає серйозний скандал – арешт колишнього фінансового розпорядника ХДС Вальтера Ляйстера Кіпа у зв’язку зі звинуваченнями у приховуванні значних незадекларованих фінансових надходжень до партійної каси. Причетними до скандалу опиняються Гельмут Коль, Вольфганг Шойбле та низка інших партійних керівників. В цій ситуації перед Меркель відкрилася можливість виступити у ролі нового, незаплямованого махінаціями лідера партії.
У лютому 2000 р. Вольфганг Шойбле складає з себе повноваження голови партії та парламентської фракції ХДС/ХСС . На чергових зборах партії у квітні 2000 р. у Ессені Ангелу Меркель обирають головою блоку, а після поразки команди Шойбле на виборах 2002 р. – і головою партійної фракції у Бундестазі.
Низка поразок Соціал-демократичної партії Німеччини на місцевих виборах 2003 – 2005 рр. спричинила різкий політичний дисбаланс між «червоно-зеленою» більшістю Бундестага та «християнсько-демократичною» більшістю Бундесрата, який утворив патову ситуацію у країні і вимусив Герхарда Шрьодера направити подання до Президента ФРН про розпуск парламенту і призначення позачергових виборів.
30 травня 2005 р. з’їзд ХДС/ХСС висуває кандидатуру Ангели Меркель на посаду федерального канцлера.
22 листопада 2005 р. після затяжних коаліційних переговорів Ангела Меркель очолила уряд «Великої коаліції» СДПН/ХДС/ХСС, ставши першим за історію ФРН наймолодшим (51 рік) Канцлером-жінкою.
За матеріалами сайту dieterwunderlich
Переклад з німецької Андрій Макаренко
